CompassWikiNews
Парад важливіший за мир: що стоїть за «перемир'ям» Путіна на 9 травня
0:000:00

Парад важливіший за мир: що стоїть за «перемир'ям» Путіна на 9 травня

4 травня 2026 року. Поки у Єревані тривав саміт Європейської політичної спільноти, де лідери обговорювали безпеку континенту, Москва зробила хід, що негайно опинився в центрі міжнародної уваги. Міністерство оборони Росії в односторонньому порядку оголосило так зване «перемир'я» на 8 і 9 травня — і зробило це з таким набором погроз і умов, що само слово «перемир'я» одразу набуло лапок, у яких і залишається.


Зрозуміти, що саме відбувається, можна лише, відновивши всю хронологію подій — від дзвінка Путіна до Трампа до відповіді Зеленського в ніч із 5 на 6 травня.


Звідки все почалось: дзвінок Трампу і «коротке перемир'я»

29 квітня помічник голови Кремля Юрій Ушаков повідомив, що під час телефонної розмови Путін висловив готовність оголосити перемир'я з Україною на період святкування «Дня перемоги».


Після цього американський лідер заявив, що це він особисто запропонував Путіну оголосити «коротке перемир'я». Трамп сказав репортерам, що «запропонував трохи перемир'я» і одразу ж припустив, що Путін «може це зробити» — не уточнивши, на якій підставі він у цьому впевнений.


Уже в цьому первинному епізоді видно характерну логіку взаємодії між двома лідерами: Кремль ініціює пропозицію, Трамп підхоплює її і подає як власну ідею, після чого обидва отримують те, чого хотіли. Путін — оголошення, яке виглядатиме як відповідь на американський запит. Трамп — відчуття, що він рухає переговори.


Заява Міноборони РФ: «перемир'я» з погрозами»

4 травня Міністерство оборони Росії відповідно до рішення «верховного головнокомандувача» оголосило, що 8 і 9 травня 2026 року запроваджується перемир'я на честь відзначення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», — йдеться у заяві.


Але далі в тому ж документі — те, що перетворює все сказане вище на щось зовсім інше.

У разі спроб «київського режиму реалізувати свої злочинні плани з метою зриву святкування 81-ї річниці Перемоги», Збройні сили Росії «завдадуть у відповідь масованого ракетного удару по центру Києва».


Крім того, російська сторона цинічно «попередила» цивільне населення столиці та іноземні дипломатичні представництва про необхідність залишити місто.


Зупинімося на цьому. Пропозиція перемир'я, що супроводжується погрозою масованого ракетного удару по столиці держави, з якою ти нібито пропонуєш тишу, — це не перемир'я. Це ультиматум. Ультиматум, замаскований під гуманітарний жест заради параду.


Водночас у тій самій заяві пролунали звинувачення на адресу українського керівництва: стверджується, що під час саміту Європейської політичної спільноти в Єревані нібито лунали «погрози завдати удару по Москві саме 9 травня». Натомість президент України Зеленський таких заяв не робив.


Позиція Кремля: Україна взагалі не є стороною переговорів

Тут виявляється ще одна принципова деталь, що стала центральною у відповіді Зеленського.

Питання можливого перемир'я обговорювалися між США та Росією — без участі української сторони.


Москва домовляється про режим тиші не з Україною, а зі Сполученими Штатами. Ветеран Олексій Гетьман у коментарі для Радіо NV вказав на цей парадокс: «Президент Зеленський, у тому числі, казав, що трохи дивно: війна Росії ведеться проти України, а про перемир'я чомусь Росія домовляється зі Сполученими Штатами».


Речник Кремля, Дмитро Пєсков, пішов іще далі, заявивши, що для оголошення перемир'я згода України взагалі не потрібна. Мовляв, достатньо лише волі «верховного головнокомандувача».


Це є принциповою позицією, що не підлягає різночитанням: Росія відмовляється визнавати Україну рівноправним суб'єктом переговорів. Вона домовляється про «паузу» на власній агресивній війні через посередника — США — не звертаючись до тієї держави, проти якої ця агресія спрямована. Це не переговорна тактика. Це інституційна відмова від самого принципу переговорів.


Відповідь Зеленського: жорстка по суті, гнучка по формі

Президент України Зеленський заявив, що Росія не надсилала Україні жодних офіційних пропозицій щодо припинення вогню на 9 травня. «Американці поговорили з рускіми з приводу того, що там може бути на 9 травня — cease-fire або не cease-fire. З нами офіційно ніхто не зв'язувався, нічого офіційно не пропонував», — сказав президент.


Зеленський прямо назвав пропозицію Кремля тим, чим вона є: інструментом для захисту московського параду. За його словами, Путін хоче використати перемир'я лише для того, щоб «спокійно» провести параду на Красній площі і відновити обстріли після нього.


«Перемир'я на один день, а перед цим вбивати наших людей — це, м'яко кажучи, нечесно. Сьогодні Мерефа, вчора Дніпро — загиблі, поранені, дорослі, діти. Після цього казати: давайте зупинимося на один день, щоб провести парад — це несерйозно», — наголосив Зеленський.


Водночас Зеленський не відмовився від ідеї тиші взагалі. Він зробив хід, що вивів його на більш виграшну позицію, ніж просте «ні».


Президент України оголосив, що Україна запроваджує режим тиші з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня — раніше за дату, запропоновану Росією, і наголосив на пріоритеті людського життя над символічними датами. Також він наполягав на припиненні вогню на 30 днів, а не на один день.


Зеленський закликав Москву до реальних кроків і зазначив, що Київ діятиме «дзеркально».


Цей хід є стратегічно грамотним. Україна демонструє готовність до тиші і не дає Росії можливість зображати Київ як сторону, що «зриває» будь-яку миротворчу ініціативу. Водночас вона чітко вказує на різницю між реальним перемир'ям і тактичною паузою для параду.


Реакція Держдуми: про «тактичний виверт»

У Держдумі РФ відреагували на оголошення Зеленського заявою депутата Слуцького про «особисті мотиви» українського президента. Слуцький стверджував, що Зеленський «спочатку практично відкинув ініціативу Росії про перемир'я на День Перемоги, а потім вирішив піти на тактичний виверт».


Те, що Москва називає «тактичним вивертом», є насправді дзеркальним відображенням того, що робить сама Росія. Різниця лише в тому, що Кремль пропонує тишу з погрозою ракетного удару, а Зеленський — тишу без погроз і на більший строк.


Чому 9 травня: символ важливіший за мир

Щоб зрозуміти логіку Путіна, треба зрозуміти, що означає 9 травня для його режиму. Це не просто пам’ятна дата. Це ключовий інструмент внутрішньої легітимації — день, коли Кремль нагадує росіянам про «велич», виправдовує будь-які жертви і демонструє військову потугу через парад на Красній площі.

Із початку квітня російські пропагандистські ресурси активно обговорювали ймовірні обмеження у проведенні параду — аж до його скасування вперше за 30 років. Такі припущення з'явилися на тлі загрози ударів далекобійними українськими ракетами.


Іншими словами, Путін боїться, що 9 травня стане днем не тріумфу, а приниження — якщо Київ завдасть удару по символічній події в Москві. «Перемир'я» — це не жест доброї волі. Це захисний периметр навколо параду, прикритий дипломатичною риторикою.


Реальність: обстріли не зупинились

Найбільш промовистим коментарем до всіх цих заяв є те, що відбувається на землі.

Попри можливе перемир'я, Росія продовжує обстрілювати мирне населення. Обстріли не зупинилися навіть в день оголошення «перемир'я».


Це і є вся відповідь на питання, чи є «перемир'я» Путіна реальним. Країна, що оголошує паузу у вогні і водночас продовжує бомбардування, не пропонує миру. Вона виконує PR-операцію — розраховану на Трампа, на міжнародну аудиторію і на внутрішнє споживання.


Що далі: 30 днів проти одного

Центральна розбіжність позицій залишається незмінною. Зеленський наполягає на мінімум 30 днях припинення вогню — бо лише такий строк дає можливість для реальних переговорів, верифікації, відведення військ і оцінки намірів. Путін пропонує один-три дні, які дозволять провести парад і відновити бойові дії.


Ймовірність реального перемир'я оцінюється як дуже низька. Росія не хоче домовлятись з Україною — вона хоче домовлятись зі США, залишаючи Київ в ролі об'єкта рішень, а не їхнього суб'єкта.


Це і є найглибша проблема всієї ситуації. Не в тому, чи буде парад у Москві 9 травня. І навіть не в тому, чи протримається «тиша» кілька днів. А в тому, що Росія продовжує вести переговори про долю України без України — і поки ця логіка не буде зламана, жодне «перемир'я» не стане кроком до реального миру.

Daily news digest

Subscribe to receive a daily selection of articles every morning.

Share

Comments

Login or Sign Up to leave a comment

This may be interesting for you

Удари по складах Wildberries 2026: нові цілі ЗСУ, наслідки для економіки Росії та настрої росіян

Cтас МетенькоCтас МетенькоLiberalism·Jul 22, 2026

У ніч на 18 липня 2026 року Сили безпілотних систем України провели одну з найбільших атак за всю війну — не по НПЗ, не по воєнних заводах і не по аеродромах. Серед головних цілей опинилися логістичні

10

Відставка Сирського. Хто стане новим головкомом ЗСУ

Cтас МетенькоCтас МетенькоLiberalism·Jul 20, 2026

Рукописні плакати на шматках картону — не найефективніший засіб агітації в епоху соціальних мереж і дронів. Але саме вони стали символом подій, що 16 липня 2026 року паралізували центри десятків украї

10

Клименко замість Федорова: Зеленський змінив міністра оборони

Cтас МетенькоCтас МетенькоLiberalism·Jul 15, 2026

Після тижнів публічних дискусій, закритих нарад і суперечливих сигналів з Офісу Президента кадрова інтрига навколо Міністерства оборони України, схоже, добігає кінця. За інформацією профільних джерел,

10

Федоров проти «потяга Міндіча»: чому Зеленський обирає між міністром реформ і старими друзями

Cтас МетенькоCтас МетенькоLiberalism·Jul 14, 2026

Українська політика знову опинилася на роздоріжжі, у центрі якого — доля міністра оборони Михайла Федорова. Формальний привід для критики його роботи — начебто «не така» реформа мобілізації та системи

10