КомпасВікіНовини
«Moscow never sleeps»: найбільша атака на Москву.
0:000:00

«Moscow never sleeps»: найбільша атака на Москву.

17 травня 2026 року, ніч. Москва та Підмосков'я зазнали однієї з найпотужніших атак безпілотників за весь час повномасштабного вторгнення. Вибухи лунали в Хімках, Зеленограді, Дурикіно, Лобні, Наро-Фомінську, Дубні, Красногорську. Над регіоном піднімалися стовпи диму. В аеропорту Шереметьєво не зміг сісти 51 літак, ще 32 рейси затримано.


На крилі одного з дронів, що залетіли до серця Росії, залишили напис: «Moscow never sleeps». Це не просто напис — це формулювання нової воєнної доктрини.


Що було в ніч на 17 травня: хронологія і цілі

Генеральний штаб ЗСУ повідомив: для ураження цілей у Московській області використовувалися українські розробки — RS-1 «Барс», FP-1 Firepoint, БАРС-СМ GLADIATOR тощо.


Міністерство оборони України офіційно підтвердило ураження: Московського нафтопереробного заводу (МНПЗ) у Капотні, нафтобази «Солнечногорская» в Дурикіно, підприємства «Ангстрем» у Зеленограді (виробництво мікроелектроніки для ВПК), а також КБ «Радуга» в Дубні — розробника крилатих ракет.


Окремо під удар потрапила нафтоперекачувальна станція «Солнечногорська» — критична частина кільцевого нафтопродуктопроводу довкола Москви, через який здійснюється відвантаження палива з трубопроводу до бензовозів, що забезпечують транспортні магістралі столиці. А також нафтоперекачувальна станція «Володарське».


Міноборони РФ заявило про збиття 556 українських безпілотників над 14 регіонами Росії та окупованими територіями. Мер Москви Сергій Собянін стверджував, що понад 120 дронів нібито знищено в столичному регіоні. За офіційними даними РФ, загинули троє, ще 12 людей поранено — «переважно біля прохідної МНПЗ, постраждала зміна будівельників».


Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді підкреслив: Москва не є недосяжною ціллю для українських дронів і втратила «односторонній абонемент» на спокійне життя.


Ключова ціль: МНПЗ у Капотні

Найбільш стратегічно значущою ціллю ночі став Московський НПЗ.


Московський нафтопереробний завод, розташований у районі Капотня в південно-східній частині міста, входить до десятки найбільших НПЗ Росії та забезпечує близько 40% потреб Московського регіону у паливі. Відстань до кордону з Україною — понад 450 кілометрів.


Міноборони України наголосило: «Раніше ці об'єкти були захищені величезною кількістю засобів ППО. Але сталося щось дивне».


«Щось дивне» — це не скромна недомовленість. Це вказівка на системну проблему в ешелонованій ППО Московського регіону. Якщо дрони прорвалися до МНПЗ і нафтоперекачувальних станцій кільцевого нафтопродуктопроводу — значить, або захист має реальні прогалини, або його навмисно «відволікли» масовістю атаки.


Після попереднього удару по МНПЗ у вересні 2024 року, коли вдалося пошкодити установку «Євро+» потужністю шість мільйонів тонн на рік, завод почали обтягувати антидроновими сітками. Це не завадило — дрони прорвались знову.


Системна кампанія: тиждень ударів по нафті

Атака 17 травня — не окрема подія, а частина щільного тижневого графіка.


У ніч проти 15 травня ЗСУ завдали удару по Рязанському НПЗ, пошкодивши установки переробки АВТ-3, АВТ-4, АТ-6 та гідроочищення дизельного пального. Це одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії, що забезпечує пальним, зокрема, й окупаційні війська.


16 травня Москва вранці вже опинялася під атакою безпілотників, через що тимчасово призупинили роботу аеропортів. Того ж дня вибухнув один із найбільших хімзаводів півдня Росії.


У 2026 році Україна вдвічі збільшила кількість ударів по НПЗ Росії порівняно з 2025 роком.


Радник ОПУ Подоляк зазначив: удари охоплюють транспортну логістику нафтоперевалки — зокрема НПЗ. Саме гроші від експорту нафти дозволяють Росії продовжувати війну. Крім того, Україна своїми ударами знищує російські мілітарні виробництва. «Виносяться цілі галузі».


Кільцевий нафтопродуктопровід: що є у Москви і чому це вразливо

Щоб оцінити перспективу «залишити Москву без палива», треба розуміти архітектуру паливного постачання столиці.


Москва отримує пальне через декілька ланцюжків. Перший — безпосереднє виробництво на МНПЗ у Капотні (близько 40% потреб регіону). Другий — постачання через систему кільцевого нафтопродуктопроводу, що оперізує Московський регіон і живиться від НПЗ у Рязані, Ярославлі та інших містах. Третій — прямі залізничні і автоцистернні постачання.


Нафтоналивна станція «Солнечногорська» у Дурикіно є ключовим вузлом кільцевого нафтопродуктопроводу — саме через неї здійснюється відвантаження палива з трубопровідної системи до бензовозів, які постачають пальне на заправні станції Москви і Підмосков'я.


В одній атаці Україна вдарила і по виробнику — МНПЗ, і по дистриб'юторному вузлу — нафтоналивній станції. Це комбінований удар по двох точках одного ланцюжка.


Дефіцит палива: що вже відбувається

На внутрішньому ринку РФ вже фіксують проблеми з бензином, зокрема з маркою АІ-95, попит на яку зростає перед літнім сезоном. Тривалі ремонти після атак можуть посилити дефіцит і створити додатковий тиск на ціни.


Уряд Росії вже запровадив тимчасові обмеження на експорт бензину — класичний захисний захід, що засвідчує реальний дефіцит. Аналітики прогнозують: якщо ремонти на пошкоджених заводах затягнуться до середини червня, дефіцит може охопити й дизельне паливо.


Зниження обсягів переробки нафти в Росії вже впливає на глобальні ціни на нафтопродукти. Деякі країни ЄС, які раніше імпортували російське дизельне паливо через посередників, вже шукають альтернативні джерела постачання.


Ключовий показник для оцінки ефективності: обсяги торгів бензином на біржі в Росії вже скоротилися. Це не просто статистика — це сигнал про реальну напругу в ланцюжку постачання.


Графік. Удари України по нафтогазовій інфраструктурі Росії 2023–2026


Чи може Москва залишитись без палива: реалістична оцінка

Відповідь на це питання не може бути простою — «так» або «ні». Вона залежить від кількох змінних.


По-перше, що означає «залишити без палива»? Повний колапс — тотальна відсутність бензину в кранах — малоймовірний через надлишкові потужності зберігання і можливість перекидати постачання з інших регіонів. Але відчутний дефіцит, черги на заправках, обмеження на кількість бензину в одні руки, зростання цін — вже є реальністю.


По-друге, ланцюжок постачання Москви є складнішим за «один завод — одне місто». Навіть якщо МНПЗ у Капотні вийде з ладу на тривалий ремонт — інші 60% потреб регіону покриваються через кільцевий нафтопродуктопровід із НПЗ в інших містах. Але і Рязанський НПЗ вже уражений. І Ярославський отримував удари.


Якщо Україна зберігатиме або прискорюватиме темп ударів і починатиме застосовувати важчі засоби ураження — ракети типу FP-5, «Довгий Нептун», балістичні ракети — здатність Росії до відновлення поступово деградуватиме.


Саме про це говорить уся стратегія «кінетичних санкцій». Мета — не одноразово знищити об'єкт, а підтримувати постійний тиск, при якому об'єкт не встигає відновлюватися. Поки час ремонту коротший за час між ударами — Росія тримається. Якщо інтенсивність перейде критичну межу — система почне деградувати незворотньо.


Аналітики прогнозують: якщо ремонти на пошкоджених заводах затягнуться до середини червня, дефіцит може охопити й дизельне паливо — критичне для транспортної логістики, сільського господарства і, що важливо, військового постачання на фронті.


ВПК під ударом: «Ангстрем» і «Радуга»

Паливо — лише один вимір ночі на 17 травня. Другий — удари по військово-промисловому комплексу.

«Підприємство є важливою складовою російського військово-промислового комплексу та задіяне у виробництві мікроелектроніки, радіоелектроніки, оптичних систем та робототехніки для військових потреб ворога», — зазначили в Генштабі.


Завод «Ангстрем» у Зеленограді — один із провідних виробників напівпровідників у Росії: мікросхеми, транзистори, мікроконтролери, мікропроцесори. КБ «Радуга» в Дубні — розробник крилатих ракет, що б'ють по Україні. Технопарк «Елма» у Зеленограді, де розташовуються понад 150 резидентів, інтегрованих у ланцюжки постачання ВПК Росії.


Удар по «Ангстрему» — це удар по мозку точного ракетного виробництва Росії. Удар по КБ «Радуга» — по руках, що проєктують зброю, яка падає на Харків і Дніпро.


Пропаганда мовчить: промовиста тиша

Центральні російські телеканали — «Перший», «Росія-1» та НТВ — витратили на тему атаки близько хвилини ефірного часу і подали її як подію, що сталася щойно. На «Першому каналі» ведучий не включив атаку дронів до анонсу головних тем випуску.


Це красномовне свідчення. Коли 51 літак не може сісти в Шереметьєво, в МНПЗ горить пожежа, а вибухи чутно в кількох підмосковних містах — і це не «головна тема» — значить, кремлівська пропаганда більше не може достукатись до своєї аудиторії через звичний інструмент «відволікання уваги від невдач». Масштаб реальності перевершив масштаб дозволеного наративу.


«Це лише початок»

Радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив, що Московська область пережила наймасштабнішу атаку безпілотниками з початку повномасштабного вторгнення. «І це, за його словами, лише початок».


Зеленський підкреслив, що українським БПЛА вдалося прорвати протиповітряну оборону найбільш захищеної Московської області. «Цього разу українські далекобійні санкції досягли Московського регіону, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну».


Якщо кільцевий нафтопродуктопровід вийде з ладу навіть частково — Москва відчує це на заправках. Якщо МНПЗ не встигне відновитися до початку літнього сезону — дефіцит бензину АІ-95 стане відчутним. Якщо удари по НПЗ у Рязані і Ярославлі тривають — альтернативне постачання через кільцевий провід скорочується.


Москва ніколи не «спала» у сенсі власної безпеки — тепер вона не спатиме і в прямому сенсі. Питання не в тому, чи може Україна залишити столицю Росії без палива. Питання — наскільки швидко і при якому масштабі ударів це станеться.

Щоденний дайджест

Підпишіться, щоб щоранку отримувати добірку статей.

Поділитися

Коментарів

Увійдіть або Зареєструйтесь, щоб залишити коментар

Це може бути вам цікаво

Паливна криза в Росії набирає обертів: імпорт з Індії та Китаю як вимушений вихід

Cтас МетенькоCтас МетенькоЛібералізм·Jul 1, 2026

Парадокс нафтової держави Здавалося б, неможливо уявити ситуацію, за якої країна, що видобуває понад 9 мільйонів барелів нафти на добу, змушена закуповувати паливо за кордоном. Проте Росія у 2024–2025

10

Путін визнав дефіцит палива в Росії: аналіз промови та перспективи паливної кризи 2026

Cтас МетенькоCтас МетенькоЛібералізм·Jun 29, 2026

Момент, якого в Кремлі намагалися уникнути 28 червня 2026 року сталася подія, яку ще кілька місяців тому неможливо було уявити: Путін сів за стіл наради з урядом і керівниками найбільших нафтових комп

10

Зеленський дав Путіну дедлайн до зими 2026: цілі, дії України та відповідь Росії

Cтас МетенькоCтас МетенькоЛібералізм·Jun 26, 2026

Не «40 днів», а «до зими»: що насправді сказав Зеленський і що за цим стоїть У медіапросторі наприкінці червня 2026 року активно тиражується формулювання «Зеленський дав Путіну 40 днів». Це спрощення

10

Бусифікація в Пензі: перегини чи системна політика Росії

Cтас МетенькоCтас МетенькоЛібералізм·Jun 23, 2026

У середині червня 2026 року жителі Пензи та прилеглих міст — Каменки й Кузнецька — зіткнулися з явищем, яке раніше здавалося виключно українською реалією. 17 червня місцева жителька оприлюднила у соці

10